Артур Буковинець

Сторожинецький дендропарк Сторожинецького лісового технікуму знаходиться у м. Сторожинець Чернівецькій області є пам'яткою природи республіканського значення.

Після надання дендропарку статусу державного, основне завдання і призначення заповідника науково-дослідницька робота в галузі інтродукції і акліматизації рослин.

Історія

Народився парк (1912) з благословіння та трудів власника панського багатого помістя, став фамільною гордістю родини Оренштейнів первісно був природнім лісовим масивом. З часом перейшов у відання Міністерства лісової промисловості. На його базі почав діяти навчальний заклад. Парк став навчальним закладом для студентів, адже вже тоді налічував чимало цінних порід дерев, чагарників, квітів.

Сам дендропарк створено на основі природного мішаного пралісу. Це старезні 100-200-річні метрового діаметру велетні: дуб, липи, ясени, клени, ялини. Під їх захистом надійно прижились і гості здалеку: стрункі колючі ялинки з Північної Америки, їх землячки - пірамідальні туї, а також айва японська. Від старої частини парку піднімаємося вгору липовою алеєю. Найбільшу увагу відвідувачів тут завжди привертає група аралій маньчжурських. Багато назв отримала ця рослина від людей: 'бісове дерево', 'шип-дерево', 'далекосхідна пальма'. І недаремно, бо краса її захищена жорсткістю. Листя аралій і супліддя, які досягають майже метрової довжини і зібрані на самому вершечку стовбурців, густо вкриті широкими гострими шипами. Дерево справді нагадує пальму. Аралія маньчжурська, сестра женьшеня, має велике лікарське значення.

Шевченкова верба

Великий поет, гнаний царизмом на заслання у безкраї казахські степи, виростив з простої тички деревце. Ця верба нагадувала Шевченкові рідну далеку Україну. Під її затишними кронами поет створив чимало віршів. У 1964 році казахські гості привезли живці Тарасової верби до Львова, а вже звідти, у 1968 році славнозвісна верба потрапила у дендрарій.

Сучасність

В парку можно побачити:

? бархат амурський,

? лимонник китайський,

? каштани їстівні,

? ялівці віргінські,

? гортензію віничкову,

? дволопатеві гінкго — предки усіх шпилькових порід,

? сосна Банкса з Північної Америки,

? червоні дуби з Північної Америки,

? ліщина ломбардська,

? слива Піссарда,

? калина будельник,

? плакучи граби

? барбариси.

У відкритих вольєрах цілком безпечно почуваються представники фауни:

? козулі,

? фазани,

? цесарки,

? пави,

? дикі качки.

Будь-якої пори року в цьому диво-парку є квіти. Уже жовкне листя, фіолетовими і білими квітами покриваються гібіскуси. За красу їх називають ще «сірійськими трояндами». Довгими бузковими рядами квітнуть альпійські айстри. Але надзвичайне ще попереду. У жовтні і листопаді, коли дощі переходять у перші сніговали, розцвітають гамамеліси — гості з Північної Америки. «Чарівними горіхами» називають ці рослини.

Біля трояндарія дружно розташувалася колекція кизильників. Вона визнана однією з найбільших і найповніших у нашій країні: майже 100 видів і форм кизильників росте тут: листопадні і вічнозелені, чорно- і червоноплідні. Пройде ще кілька весняних тижнів, і вся колекція вкриється білувато — рожевим туманом дрібних медоносних квітів.

Багато цікавих видів рослин можна побачити в теплиці, збудованій учнями. Та перед закінченням нашої своєрідної екскурсії хочеться показати усім читачам — любителям природи — так звану «карпатську гірку». На кам'яних карликових «скелях» красуються гірські волошки, гусинець, папороть і, звичайно, легенда Карпат — едельвейси: скромні розетки сизуватого листя.

На території парку 980 різних вадів і форм дерев чагарів. Більше 70 % — екзотичних. Сьогодні відбувається постійне поновлення парку, його омолодження. Обмін насінням здійснюється за 170 адресами у різних кінцях світу.